Дитинство пройшло на Уманщині (с. Легедзине), де й закінчив у середню школу. Комплекси не додали впевненості подати документи на кінорежисуру до Театрального Інституту, і Владислав піймав удачу на історичному факультеті Вінницького педінституту. Ще студентом створив на факультеті аматорську кіностудію, яка зразу стартувала короткометражними ігровими фільмами на 16 мм. кіноплівку.

Після ВУЗу п'ять років працював шкільним учителем історії в селі Сліди (Вінниччина), де тоді ж були організовані перші в Україні реконструкторські кінні козацькі походи. Верхи, з учителями та учнями, за кілька літніх сезонів пройшли козацькими історичними місцями біля 4 тисяч кілометрів.

Вже з 1990 року, приїжджаючи до батьків в Легедзине, брав  участь в археологічних розкопках Трипільської експедиції Інституту археології України, яка поруч села досліджувала поселення-гігант «Тальянки». У 1993 р. повернувся на «малу батьківщину», де ще десять років викладав історію, створив аматорську кіностудія «Мальва» (12 перемог на Всеукраїнському рівні), щосезону працював в археологічній експедиції, де, крім розкопок, спільно з колегами готували ґрунт для створення археологічного Заповідника на місці найбільших поселень мідно-кам’яної доби світу. Є його директором (ДІКЗ «Трипільська культура») з моменту створення (2002 р.). Заповідник має на сьогодні найбільшу трипільську музейну експозицію в Україні.

Є співавтором чи автором більше 20 наукових статей та монографій з теми дослідження Трипільської культури (акцент - експериментальна археологія), дипломантом літературного конкурсу «Коронація слова» (2005 р.), автором режисерського сценарію та режисером повнометражного художнього фільму-фентезі «Чорний Козак» (Всеукраїнський кінопрокат у 2018 р. та біля 2 млн. переглядів на каналах YouTube).

Живе в селі. Одружений, має двох дорослих синів.