Перед нами три томи сімейної саги  «Сестри Річинські», написаної письменницею та громадською діячкою Іриною Вільде. 
 
Цей твір зображає історичну панораму першої половини ХХ століття та долю жінок, які більше не хочуть жити в патріархальному світі. 
 
«Без цього роману годі зрозуміти українські тридцяті роки, годі уявити, як жінки виходили з тісного домашнього простору в широкий світ, – і навчалися розповідати про себе власними голосами», – вважає літературознавиця Віра Агеєва.
 
У центрі сюжету п’ять сестер, які після смерті батька опиняються один на один з реальним життям. Без грошей, без розуміння того, як функціонує реальність навколо них дівчата все ж налаштовані більше не бути об’єктами та не залежати від романтичних стосунків чи вдалого шлюбу. Кожна з них проявить надзвичайну силу духу й протистоятиме на позір безвихідним обставинам і знайде власний шлях у майбутнє. 
 
 
Ірина Вільде (Дарина Полотнюк) (1907 – 1982) – письменниця модерністка, діячка жіночого руху. Народилася у Чернівцях, навчалася у Львівському університеті Яна Казимира, однак змушена була покинути навчання.
 
Працювала журналісткою та викладачкою. У 1935 році опублікувала повість «Метелики на шпильках» і стала лауреаткою другої нагороди премії Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка — найпрестижнішої літературної відзнаки в українській Галичині. У 1965 році отримала Шевченківську премію за роман «Сестри Річинські».