Ярослав народився на Черкащині, а освіту здобував у Київському національному аграрному університеті (нині НУБіП), де навчався на факультеті захисту рослин. Із 2009 року працює за фахом у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка в Києві — серед рослин, колекцій і живих систем, які щодня нагадують, що світ складніший і дивніший, ніж здається на перший погляд.

Літературною творчістю Ярослав захопився ще в дитинстві, хоча писав нерегулярно і «для себе». Роман «Тінь мертвого бога» став не першим розпочатим, але першим завершеним великим текстом — і водночас точкою, з якої автор почав вибудовувати власний художній світ. До цього він уже мав помітні літературні здобутки: зокрема перемогу в конкурсі «Перехрестя темряви» спільноти «Бабай» з оповіданням «Змія моєї ненависті, спис помсти моєї», а також публікацію оповідання «На хуторі» у збірці «Українська містика» фензіну «Підвал».

Саме «Змія…» стала своєрідним приквелом до «Тіні мертвого бога» і згодом органічно увійшла до міфології роману. Поступово з окремих сюжетів і образів почав складатися цілісний всесвіт, який автор планує розширювати — зокрема через збірку коротких історій та, ймовірно, кілька повістей, події яких відбуватимуться між основними книгами. Робота над романом тривала близько шести місяців і здебільшого відбувалася вночі — часі, який, за словами автора, найкраще пасує темному фентезі, хоч і не додає сну.

Ярослав працює з темним фентезі, містикою, фантастикою та горором. В основі магічної системи світу «Тіні мертвого бога» — ідея живлення енергією негативних емоцій. Автор досліджує, що відбувається з персонажем, коли лють, ненависть і біль стають не лише внутрішнім досвідом, а й джерелом сили. У романі поєднуються магія крові, магія металів, віщування й бачення майбутнього, а головна героїня — сильна, різка й не надто зручна — змушена постійно балансувати між помстою та здатністю залишатися людиною.

Окрім роботи й письма, Ярослав доглядає рослини, читає все, що потрапляє під руку, цікавиться футболом і малюванням. Разом із партнеркою Наталією виховує двох синів і мешкає в Києві, де фікус Валєра та сотня інших кімнатних рослин поступово займають увесь простір у його житлі.