top of page

Орися Демська

мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка Національної академії СБУ

Життя Орисі Демської можна уявити як мандрівку: від домашньої бібліотеки до університетських аудиторій і далі до залів публічних дискусій, від наукових тез і словникових статей до натхненних книжок, від теорії корпусної моделі української мови через мовну політику та мовне планування і до розмов з читачами. Але про що б не йшлося, завжди йдеться про ту саму ідею: мова — це спосіб бути, перемагати, пам'ятати.


Народилася у Бориславі, в родині, де мова була скрізь. Батько Мар’ян — мовознавець, мама Марія — вчителька англійської, сестра Леся – письменниця і літературознавця. У такому домі неможливо було уникнути чару і сили слова.


Першою мовознавчою школою для Орисі став філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інститут імені Івана Франка. Українська мова і література, англійська мова — спеціальність, яка допомагає бачити мову водночас зсередини й ззовні. Потім були Львів, Київ, Вроцлав, Варшава, Гіссен і багато інших університетів, сотні лекцій, тисячі студентів.


Наукове буття Орисі Демської — це історія людини, яка шукає нових способів побачити, відкрити, прокомунікувати мову в динаміці. Вона укладає словники, розробляє інструменти для аналізу мовних даних, розбудовує мовну політику в Україні, пропонує розглядати мову як основу національної безпеки… Захищає кандидатську і докторську дисертації, стає професором. Ще крок — і автором популярних книжок, знову і знову, про мову. У 2020 році професорка Демська — перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови. Це була робота з нуля у час пандемії, але саме тоді в Україні запрацював іспит на рівень володіння державною мовою.


Орися — це приклад того, як можна поєднати строгість наукових схем і легкість живої розмови. Вона вміє розповідати про мову так, що, здається, заслуховується сам Всесвіт.

Знаходить рівновагу там, де мова перетворюється на тишу — в горах і біля моря. Також любить слухати, як звучать міста — у вивісках, у діалогах перехожих, у мовному пульсі вулиць. Надихається музикою, особливо джазом — адже він, як і мова, живе у свободі й імпровізації.

bottom of page