Лілія Черен — письменниця, кандидатка історичних наук. Працювала у музейній та комунікаційній сферах. Захистила дисертацію на тему «Культурно-освітнє життя національних меншин міста Києва у 1920-х — 1930-х роках», а згодом досліджувала побут київської богеми й інтелігенції.

Лілія народилася в місті Каневі. З дитинства проявляла інтерес до поезії і вже тоді відзначалася своїми літературними здібностями. Її ранні твори не залишилися непоміченими — авторка була нагороджена регіональними літературними преміями імені Олекси Кобця та Катерини Піки. Пізніше зосередилася на написанні короткої прози, що дало новий поштовх її творчому розвитку.

Завершивши історичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка, Лілія Черен продовжила свою наукову кар'єру. Вона здобула звання кандидатки історичних наук, а її наукові інтереси переважно зосереджені на повсякденному житті 1920-х — 1930-х років, а також на літературі Розстріляного Відродження. Ці теми часто з'являються в її літературних працях, де вона вміло поєднує наукове дослідження і художню вигадку.

Літературний доробок Лілії Черен включає роман «Марта» (2014), збірку новел «Обійми сукуба» (2012), а також історично-психологічний роман «Тінь за тобою».

У вільний час від літературної творчості активно працює на посаді провідної наукової співробітниці в Національному музеї літератури України. Тут вона не тільки займається науковими дослідженнями, а й активно взаємодіє з молодими письменниками та видавцями, запрошуючи їх до музею для серйозних і змістовних бесід про сучасну українську літературу. Письменниця любить ділитися своїми знаннями та переконаннями, активно сприяючи розвитку наукових досліджень і популяризації літературної спадщини.