Результати пошуку

Марина Шквиря Зоологиня, спеціалістка з екології та поведінки великих хижих тварин Марина багато років вивчає вовків, рисей та ведмедів в дикій природі — від Чорнобильської зони відчуження й до Карпатських гір, від Біловезької Пущі до степів Луганщини. Керує розвитком наукових досліджень в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення. Для душі ж Марина разом з чоловіком і друзями заснувала реабілітаційний центр для ведмедів, врятованих з цирків, — WHITE ROCK Bear Shelter. Як з'явився притулок? Під час своїх експедицій Марина усвідомила масштаби проблеми утримання ведмедів в невідповідних місцях. Але оскільки на той момент притулків для таких тварин ще не було, то вона разом із колегами та однодумцями почала створювати і розвивати сферу реабілітації в країні. Так в Україні з'явилася «Біла скеля». ​ У книжці «Хижі хроніки» Марина розповідає справжню історію великих хижаків — від ведмедів і левів до вовків та гієн. Чи справді ведмедиці народжують уві сні? Чому панди з Тайваню регулярно мандрують до Китаю і як порахувати вовченят, навіть не бачачи їх? Хто з хижаків справжній король сексу й чому гієни агресують щодо своїх же молодих самиць? Книжка Марини Шквирі: «Хижі хроніки. Як полюють, кохають та ворогують ведмеді, леви і вовки» Е-книжка: «Хижі хроніки. Як полюють, кохають та ворогують ведмеді, леви і вовки»

Стефанія Демчук Історикиня, кандидатка історичних наук, працює у КНУ ім. Тараса Шевченка Вступивши на історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, перші два роки Стефанія обирала між кількома захопленнями — археологією, єгиптологією, антикознавством і медієвістикою (дослідженням історії середніх віків). Шукала себе, змінюючи теми курсових та наукових керівників. Вчила давньогрецьку і латину, читала англійською, французькою, німецькою книжки дослідників, придивляючись до різних підходів. Остаточно ж авторка визначалися зі своїм періодом лише у магістратурі — обравши XV – XVI століття. Тоді ж до історії додалось нове велике захоплення — історія мистецтв, яка тоді ще навіть не викладалася на історичному факультеті, де навчалася Стефанія. І магістерська, і кандидатська роботи Стефанії присвячені старим Нідерландам, територіям, на яких протягом наступних століть утворились сучасні Бельгія, Нідерланди і Люксембург (а шматочок залишився у Франції). Після захисту кандидатської Стефанія разом із колишньою одногрупницею створили науково-просвітницький проект «Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій». Саме він поклав початок популяризації медієвістики та ранньої новістики (історії XVI століття) в Україні. В рамках Symbolon писалися статті, записувалися інтерв’ю з науковцями та реконструкторами, проводилися відкриті лекції та навіть створювалися меми. Книжка Стефанії Демчук: «Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі» Е-книжка: «Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі» ​ Аудіокнижка: «Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі»

Серія «Світ очима українців»

Ольга Малюта ембріологиня, популяризаторка науки «Як ембріологиня, — посміхається Ольга, — я майже щодня вношу невеликий вклад в перенаселення планети — «роблю» дітей». Вона жартує, що всі діти, яким допомогла з’явитись на цей світ, уже з перших днів є фанатами рок-музики та поезії, як і сама ембріологиня, що любить слухати щось хороше у лабораторії під час роботи. Ольга здійснює штучне запліднення і доглядає за ембріонами протягом перших 5-ти днів їхнього існування. В цю професію вона потрапила випадково, адже за освітою є молекулярним біологом (досліджувала генетичні причини розвитку ракових захворювань крові), та якось, під час навчання в університеті, напросилась на екскурсію до репродуктивної клініки зі студентами іншої групи. Втім, навіть зараз, згадує Ольга, весь процес запліднення і розвитку нового життя її більше цікавить на таємному, невидимому, молекулярному рівні. Як популяризаторка науки Ольга є щорічною учасницею «Дні науки» і «Наукові пікніки» від початку їхнього існування. Дуже любить працювати з дітьми і викладати біологію. Сама Ольга жартує, що хотілося б працювати повним циклом — спочатку робити дітей, а потім, коли вони підростуть, викладати їм біологію. Книжка Ольги Малюти: «Плідна праця. Хроніки зародження життя у пробірці» ​ Е-книжка: ​«Плідна праця. Хроніки зародження життя у пробірці»

Рустам Гаджієв мовознавець Упродовж свого кар’єрного шляху працював над різними проєктами з обробки природної мови в банківській та IT галузях. У вільний від задовбування друзів лінгвістичними фактами час полюбляє дивитися психологічні трилери, перечитувати Селінджера, слухати мелодійний шведський метал і вболівати за амстердамський Аякс. Ну і, звісно, мучити себе грою «LingYourLanguage», у якій треба вгадувати мови на слух. У книжці «Лінгвістика на карті світу. Непорозуміння, кримінал та інтриги в різних мовах» Рустам не лише розсекречує походження слів та мов, розповідає про курйозні й катастрофічні ситуації, а й говорить про змови, мистецтво, Кучму, ієрогліфи та горилу Коко. І так, усе це стосується мовознавства. Книжка Рустама Гаджієва: «Лінгвістика на карті світу. Непорозуміння, кримінал та інтриги в різних мовах» ​ Е-книжка: «Лінгвістика на карті світу. Непорозуміння, кримінал та інтриги в різних мовах»

Вадим Яненко науковець, кандидат біологічних наук, популяризатор науки Здобув вищу освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю екологія. Довгий час, як білка в колесі, поєднував викладання та наукову діяльність, допоки колесо не зламалося і Вадим не зупинився на останньому. Окрім наукової діяльності займається популяризацією орнітології та палеонтології. Проводить екскурсії для малечі та авторські екскурсії для дорослих. Є одним з авторів та наповнювачів музейного Youtube-каналу. Жартома веде в телеграмі канал палеонтологічних мемів під ніком Paleo_daddy. ​ У книжці «Прикладна палеонтологія» Вадим Яненко розповідає, звідки взялася ідея, що метеорит знищив всіх динозаврів, згадує про шаблезубих «котиків» і волохатих носорогів, пояснює, хто міг стати прообразом єдинорога та описує робочий графік батька палеонтології. Водночас він ділиться історіями про дослідників, які любили брати роботу у вигляді голови небіжчика додому, та тих, які з кісток реальних древніх тварин складали скелети чудовиськ і продавали музеям та монархам. Книжка Вадима Яненка: «Прикладна палеонтологія. Динозаври, мамонти та їхні пригоди після вимирання» ​ Е-книжка: «Прикладна палеонтологія. Динозаври, мамонти та їхні пригоди після вимирання»

Олександр Кучерук завідувач відділу Національного музею історії України, директор Бібліотеки ім. Олега Ольжича Працював у редакції часопису «Пам'ятки України», керівником департаменту видавничої справи Держтелерадіо, в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, завідувачем відділу Українського інституту національної пам’яті, був організатором і керівником «Музею Української революції 1917–1921 років» (нині у складі НМІУ). Тема зацікавлення: історія Української революції 1917–1921 років, історія ОУН. ​ Книжка О. Кучерука, Ю. Черченка, М. Ковальчука: «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства» ​ ​ Е-книжка О. Кучерука, Ю. Черченка, М. Ковальчука: «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства» ​ ​ ​

Леонід Горобець науковець, популяризатор науки Леонід Горобець — доктор біологічних наук, працює у палеонтологічному відділі Національного науково-природничого музею НАН України. Втім, коло його наукових інтересів виходить за межі біології. В тиші музейного кабінету, досліджуючи рештки викопних птахів, він знаходить точки дотику із екологією, археологією, етнобіологією та кліматологією. Інший напрямок діяльності — популяризація науки. Леонід веде блог Стромата, назва якого перекладається як «ковдра з клаптиків», адже на сторінках блогу «по клаптику» він занотовує усе те, що зацікавило. Зв'язок блогу із науковими інтересами двобічний: спершу наукові вподобання автора визначали тематику Стромати, але згодом почали траплялися випадки, коли блог формував інтерес науковця. Леонід також займався викладацькою діяльністю, впродовж 12 років був членом журі та автором завдань Всеукраїнської олімпіади з біології, а тепер викладає в школі Майбутні - IWonder. З поміж книг, які найбільше вплинули на Леоніда переважають німецькі мислителі: Кант, Юнг, Вітгенштайн та Фром. Та найбільш істотним є вплив Ґете, з поміж численних інтересів якого була анатомія. Погляди Ґете щодо анатомії та еволюції значною мірою вплинули і на книгу Леоніда. Книжки Леоніда Горобця: «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» «Зоологічна екскурсія супермаркетом. Невідома історія відомих продуктів» Е-книжки: «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» ​«Зоологічна екскурсія супермаркетом. Невідома історія відомих продуктів»

Катерина Шаванова Кандидатка біологічних наук з генетики В аспірантурі вивчала київські і не лише (гірко)каштани. Після захисту дисертації пішла повертати любов до науки з допомогою низки проектів — від наночастинок та біосенсорів в сільському господарстві та ветеринарії до радіобіології. До радіобіології Катерина потрапила за запрошенням Олени Паренюк. Зараз Катерина працює в Research & Development в сільському господарстві, втім, як зізнається сама авторка, Чорнобиль полишити вона вже не може. Катерина Шаванова та Олена Паренюк написали книжку «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі», з якої ви дізнаєтеся основи радіаційної науки, познайомитеся з людьми, які її творять, і зрозумієте, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні. ​ Книжка Олени Паренюк та Катерини Шаванової: «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії» ​ Е-книжка: «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії»

Серія «Подарункова класика»

Серія «Худліт. Проза»

Максим Паламарчук Керівник центру зовнішньополітичних досліджень у Національному інституті стратегічних досліджень Поштовхом, який актуалізував юнацький інтерес Максима до військово-морської справи став 2014 рік. Новини про пересування кораблів держави-агресора, чи надмірно оптимістичні щодо руху кораблів НАТО спонукали його освіжити свої знання про флот. Тоді ж він відкрив для себе роль військових флотів у конкуренції держав, боротьбі за глобальне домінування, власне у тому, чому світ, у якому ми живемо, є таким, яким ми його бачимо. У результаті на світ зʼявилася його перша книжка — «Військово-морська міць та її межі». ​ Нова книжка Максима — це історія про те, як змагання великих держав прискорювало еволюцію бойових кораблів. А зміни їхніх технічних характеристик, своєю чергою, впливали на співвідношення сил між глобальними гравцями, яке визначало і результати бойових зіткнень, і дипломатичних компромісів. Книжка Максима Паламарчука: «Бойові кораблі. Еволюція лінкорів та авіаносців» Е-книжка: «Бойові кораблі. Еволюція лінкорів та авіаносців» ​