«Жахливі речі не трапляються з тими, чия робота — розповідати про жахливі речі. Чи трапляються?»
Майя – журналістка кримінальної телепрограми, невротична трудоголічка, впевнена в тому, що разом з колегами виконує важливу роботу: допомагає знайти зниклих і встановити справедливість. Та все змінюється, коли безвісти зникає її ексцентрична напарниця.
Жінка занурюється в пошуки колеги, аби зрештою знайти набагато більше, ніж шукала.
Де пролягає межа між телешоу і реальним життям? Які вчинки можна виправдати добрими намірами? І наскільки журналіст відповідальний за те, що саме показує з екрана?
Світлана Кострикіна – редакторка української сторінки вільнюського порталу новин.
До лютого 2022 року працювала сценаристкою на телебаченні, зокрема випусковою редакторкою проєкту «Я соромлюсь свого тіла», сценаристкою і редакторкою детективу «Реальна містика».
Світлана Кострикіна «Мертва жива вода»
Рік видання: 2024
К-сть сторінок: 424
Дизайнерка обкладинки: Оксана Йориш
Обкладинка: м'яка з клапанами
Розмір: 130х200 мм
ISBN: 978-617-8178-04-8
Reviews
Ця книжка — реально життєвий треш і кайф одночасно. «Мертва жива вода» Світлани Кострикіної — це такий собі мікс криміналки, телешоу і нервового зриву.
Майя, головна героїня, — типова робоголічка з телевізора, яка вважає, що рятує світ, поки не стає героїнею власного трилеру. Її колега зникає, і все летить у пекло: робота, психіка, мораль. Починається копання в лайні телебізу, де рейтинги важливіші за совість.
Тут купа нервів, нічого не глянцевого — чиста правда про те, як ЗМІ перетворюють чужу біду на шоу. Стиль рублений, швидкий, як монтаж у кримінальній програмі. Читаєш і відчуваєш, ніби сам сидиш за кулісами телепекла.
Вердикт: гостро, брудно, чесно. Український трилер, який реально болить. Ідеально, якщо хочеш щось «з нервом» і без рожевих фільтрів. Оцінка 10/10
Сподобалася як сама історія, так і атмосфера.
"Щоб ожити по-справжньому, треба спочатку типу померти. Метафорично, звісно." ❤️
Безперечно, книга року для мене. Якісна сучасна література, написана сучасною мовою.
Книга переносить у паралельні альтернативні світи, де є багато ностальгії, спогади про субкультури, розмиття стереотипів і навіть окультизм. Найцінніше, певно, внутряки роботи у реаліті шоу. Ми всі колись такі дивилися, а тепер саме час подивитися, як воно виписується насправді, який сленг вживають, як і чим живуть ті, хто робить цей контент. Ну і детективна складова гарно, як на мене, прописана. Мені точно не було передбачувано, і тому важко було відірватися, роки все не дочитаєш