«Енеїда» — бурлескно-травестійна поема українського письменника Івана Котляревського. Автор переосмислює сюжет класичної «Енеїди» Вергілія, перенісши події в українські реалії XVIII століття. Герої античного епосу постають як запорозькі козаки, а сам світ змальовано через призму народного побуту і звичаїв. Написана розмовною мовою поема перевернула уявлення про українську та засвідчила її статус як мови, якою можна створювати великі тексти, адже українською можна буквально написати про все.

Біографія самого автора схожа на історію головного героя — Енея. Котляревський переживає занепад козацтва, доєднується до війська, воює, а далі, повернувшись у Полтаву, намагається розбудувати там новий простір — очолює театр і пише перші драматичні твори живою українською. Вино та карти ріднять його з гульвісою Енеєм, проте в ньому домінує усвідомленіша мета — створити національний епос.