Олександра народилася у 1993 році в Одесі. З дитинства спостерігала за роботою матері та бабусі, і саме тоді вперше уявила себе в професії, пов’язаній із людьми, відповідальністю й упорядкованою щоденною працею. Рішення стати лікаркою сформувалося ще в шкільні роки й з часом переросло у чітку мету — вступити до медичного університету, тож вже у 2016 році вона здобула диплом лікаря.

Під час інтернатури несподівано для себе відкрила сімейну медицину й закохалася в неї — у поліклінічну роботу, тривалий супровід пацієнтів і різноманіття людських історій. Саме цей період став для неї повним зануренням у професію та остаточно визначив напрям подальшої роботи. Водночас розчарування в системі державної медицини змусило шукати інші формати професійної реалізації.

Пройшовши кілька суміжних сфер, Олександра знову повернулася до спеціальності. У 2020 році почала працювати в одній із провідних приватних клінік, де пройшла шлях від лікарки ковідного денного стаціонару до керівних посад. За цей час сформувалася як лікарка доказової медицини, управлінка та фахівчиня з чіткими професійними принципами. Паралельно відкрила для себе паліативну допомогу та поглибила знання в цьому напрямі.

Окремим фокусом її роботи стало грудне вигодовування: Олександра пройшла кілька профільних навчань і почала консультувати родини, поєднуючи медичний і психологічний підходи. У 2025 році вона відкрила власну клініку сімейної медицини, де працює з пацієнтами різного віку, приділяючи особливу увагу гідності людини, якості знеболення, комунікації та довірі між лікарем і пацієнтом.

Окрім клінічної практики, Олександра займається спікерською діяльністю, організовує освітні події та багато пише — професійні тексти, просвітницькі дописи й книжки. Писання вважає способом осмислення досвіду й розмови з тими, хто готовий слухати. Живе й працює в Одесі, до якої повернулася після короткого перебування за кордоном на початку повномасштабного вторгнення, переконана, що найкраще місце для життя і роботи — вдома.