Його фахове формування відбувалося між Ужгородом, Вроцлавом і Києвом. Освіту здобував у галузі української та англійської філології, а наукову роботу пов’язав із дослідженням мовного простору сучасної України. У центрі його наукових зацікавлень — мовний ландшафт, багатомовність, взаємодія мови й суспільства. Ці теми стали основою дисертаційного дослідження, захищеного в Інституті мовознавства імені О. Потебні, де він нині працює науковим співробітником.

Паралельно з академічною діяльністю Лесь Белей послідовно працює з художніми й публіцистичними формами. Його тексти охоплюють поезію, прозу, драматургію та нонфікшн — від рефлексій про пострадянські 1990-ті й українсько-польські відносини до досліджень війни, залежностей і колективного досвіду. Як перекладач і журналіст він розширює межі філології, поєднуючи наукову оптику з репортажем, есеїстикою та документальною оповіддю.

Лауреат літературних премій «Дебют», «Смолоскип» та премії імені Олеся Ульяненка. Член неформального літературного об’єднання НЛО та Асамблеї Митців «Ротонда».