Культурою та історією Індії почала цікавитися ще в шкільні часи. Закінчила історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дипломна робота була присвячена особливостям традиційного індійського суспільства в давнину і середньовіччя. З 90-х років – в українському сходознавстві. У 2001 році відбувся захист кандидатської дисертації в Інституті сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України на тему «Суспільно-політичний устрій імперії Харшавардгани (606 – 646 рр.). Згодом прийшла зацікавленість політичними процесами та міждержавними відносинами, зокрема між Індією та Пакистаном. Докторська дисертація на тему «Зовнішньополітична стратегія Республіки Індія в пост-біполярний період» захищена в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка у 2011 р.  Майже 20 років працювала в Інституті, за цей час здійснила декілька візитів до Індії, відвідувала наукові конференції, пройшла стажування в освітніх і наукових закладах Республіки Індія. Розповідала про політику незалежної України колегам в індійських та пакистанських університетах. Багато уваги приділяла темі розвитку відносин України з державами Азії.

Стаж наукової та педагогічної роботи – 34 роки, переважно –в стінах рідного Київського національного університету імені Тараса Шевченка.  Зараз працює в Національному інституті стратегічних відносин, аналізує позицію Індії на міжнародній арені, пояснює її особливості в медіа, продовжує викладання і охоче ділиться знаннями зі студентами та колегами. Авторка понад 90 публікацій, присвячених історії та міжнародним відносинам в Південній Азії, співавтор підручників і словників, авторка монографії «Зовнішня політика Республіки Індія в пост-біполярний період». Здійснила переклад на українську мову книги колишнього Президента Республіки Індія А. П. Дж. Абдул Калама «Місія Індії» та біографії автора індійської Конституції  Б. Р. Амбедкара. У 2019 році вийшла з друку монографія «Індія і Пакистан: інтелектуальна історія розлучення», яка стала певним підсумком багаторічних наукових розвідок.

В тих розвідках найбільше завжди вабила тема індійської «єдності у відмінностях» в різноманітних її проявах, так з’явилася ідея цієї книжки: поділитися з читачами – не тільки колегами-науковцями – власним розумінням історії величної індійської цивілізації, її особливостей та секретів. Зокрема, ця книжка є спробою зрозуміти, як Індії вдається бути традиційною та сучасною водночас.

Вільний час присвячує давньому хобі – малюванню, передусім на індійську тематику: портрети принцес та падишахів в стилі індійської мініатюри, зображення богів, пейзажі та квіти, а також каліграфія. На сторінках цієї книжки також розміщені малюнки авторки. За будь-якої можливості намагаюся вчитися у справжніх майстрів на місці, щоб зрозуміти традиції та опанувати техніку. 

Особливо подобається малювати на шовку, любов до гарних тканин передалася у спадок від мами, так само як й інше хобі – вишивання. Люблю поєднувати різні техніки, хоч переважають традиційні українські, але опанувала вже й деякі індійські, наприклад – кашмірську вишивку. Ще одна пристрасть – квіти, передусім з власного саду, і з тим пов’язане й захоплення останніх років – український декоративний живопис, в якому завжди переважають квіткові орнаменти. Багато в чому зображення, наприклад, київського розпису нагадують і традиційні індійські мотиви, тож завжди знаходяться причини навчитися чогось нового, а також - досліджувати паралелі в індійській та українській культурах.